ТЕПЛА ПІДЛОГА: водяна чи електрична?

Щоб обрати між водяною або електричною теплою підлогою, треба визначити місце його встановлення:

- якщо це міська квартира, де тепла підлога буде використовуватися на кухні, ванній кімнаті, на балконі, то вибір за електричною теплою підлогою;

- якщо за заміський будинок з опаленням і потрібно обігріти невеликі ділянки підлоги, то вибір знову за електричною теплою підлогою;

- якщо ж це заміський будинок без опалення з великою площею і потрібна система для обігріву усього будинку, особливо якщо площа обігріву досить велика, а також існує необхідність встановлювати котел для гярячої води для побутових потреб, то, ймовірно, при постійній довгостроковій експлуатації дешевше буде коштувати газ (хоча ніхто не знає, які будуть ціни на газ та електроенергію в майбутньому).

При кабельному обігріві системою «тепла підлога», електрична енергія перетворюється на теплову за рахунок великого опору нагрівального кабелю.

При обігріві водяною теплою підлогою, джерелом тепла є нагрітий теплоносій, як правило, це вода з гарячого стояка або центрального опалення, яка проходить по трубам у підлозі.

За інших рівних умов при виборі між водяною або електричною теплою підлогою, аргументом на захист електричної підлоги може стати наступний довід: не потрібно встановлювати водяну помпу для примусової циркуляції води по трубам у підлозі. Адже для того, щоб отримати відносно низьку температуру підлоги при роботі водяної теплої підлоги, потрібно мати змішувальний вузол, а він не може функціонувати без водяної помпи. Змонтувати ж водяну підлогу з природною (гравітаційною) циркуляцією теплоносія досить проблематично, до того ж площа теплої підлоги за наявності такої конструкції буде невеликою.

Також при встановленні електричної підлоги, Ви економите висоту підлоги та кошти, оскільки при встановленні водяного опалення над трубами потрібно заливати 10 см цементно-піщаного стягелю, а безпосередньо у стягель потрібно додавати пластифікатори (труби водяного опалення при нагріванні розширюються, що може викликати диформації стягеля). Також в стягелі над водяною підлогою потрібно робити термошви (ставити угамівники між стягелем та стіною, оскільки при нагріванні розширення підлоги може бути досить значним). При встановленні ж електричної підлоги, над кабелем потрібно лише 3 см стягеля, а якщо це тонка тепла підлога, то на неї можна укладати кахель, взагалі не піднимаючи висоту підлоги. Також за рахунок меньшої висоти підлоги, тепла підлога прогріває поверхню набагато швидше.

Надійність системи. Всім відомо, що проводка у стіні досить надійна і не потребує жодного сервісу та ремонту, а ймовірність прориву труби завжди існує і це трапляється достить часто. Так само і в системах теплої підлоги. Виробники нагрівального кабеля, як правило, дають гарантію на свою продукцію від 10 до 20 років. А реально перевірена тривалість роботи таких систем – біля 50 років. Але цього не можна сказати про системи водяного опалення.

Ще декілька аргументів на користь електричної теплої підлоги:

При використанні водяної теплої підлоги:

- знижується тиск у системі водопостачання (без водяної помпи не обійтися);

- вода, проходячи з гарячого стояка через контур теплої підлоги, повертається у наступні квартири вже охолодженою, фактично у сусудів забирається належне їм тепло;

- ККД електричної теплої підлоги складає 100%, а водяної – 80-90%. Навіть найсучасніший дорогий котел має ККД не більше 95%, плюс втрати йдуть на транспортування води через гребінку (колектор), а щоб качати воду по контуру потрібно мати електронасос, який споживає від 50 до 400 Вт на годину;

- надійність системи;

- несанкціоноване підключення до гарячого водопостачання та центральному опаленню неможливе без відома відповідних органів.

Вийняток – це деякі сучасні новобудови, де вже встановлені спеціально спроектовані стояки для підключення водяної теплої підлоги.

Також існує цікава думка медиків щодо проблеми надто теплої водяної підлоги: через велике тепловіддання, така тепла підлога на кухні може «переважити» все опалення у квартирі. Як результат – занадто тепло, і що найстрашніше – занадто сухо. Вологість зимою може знижуватися до 10-15% (!!!). А це загрожує пересиханням слизової носоглотки та ГРЗ. «Добре все, що в міру», - кажуть лікарі.

Проте, при всіх очевидних плюсах й електрична тепла підлога має свої недоліки, а саме:

- підвищення витрат на оплату електроенергії (хоча сьогодні важко сказати, що дорожче газ чи електроенергія);

- наявність незначного електромагнітного випромінювання (окрім тих типів кабеля, які захищені шільним алюмінієвим екраном);

Витрати електроенергії для одного квадратного метру обігріваємої площі приміщення (не плутайте з загальною площею!!!) становлять приблизно 120 – 150 Вт, залежно від конкретних умов. Ця потужність закладається із запасом, фактично ж споживається 30 – 60 Вт на один метр квадратний. Доведеться повторитися, що розрахунки лише приблизні, все залежить від того, яку температуру підлоги встановлюватимуть мешканці. Також, якщо встановлювати програмовані терморегулятори, можна знижувати або вимикати температуру у тих приміщеннях и на ті проміжки часу, коли Вам це не потрібно. Наприклад, якщо Ви йдете на роботу з 8 00 до 18 00 та лягаєте спати о 22 00, а прокидаєтеся о 7 00, то задається програма, яка знижує або вимикає температуру теплої підлоги, тим самим електричне опалення стає набагато дешевше газового.

Щодо електромагнітного випромінення, то воно дійсно існує. Питання лише в його кількості. Двужильна тепла підлога випромінює набагато меньше електрамагнітних хвиль, ніж одножильна тепла підлога.

Скорочення випромінення відбувається за рахунок того, що у двожильному нагрівальному кабелі проходить друга живильна жила і електричні потоки, рухаючись на зустріч один одному, гасять зустрічні коливання. У тонкій теплій підлозі (нагрівальному маті) зустрічні коливання гасяться за рахунок близького розташування сусідніх витків (відстань 5 см).

Якщо ж кабель має захисний алюмінієвий екран, то він ізолює всі випромінювання. Це можна перевірити на практиці: існує прилад «Дятел», за допомогою якого електрики знаходять звичайний електричний кабель у стіні за його електромагнітним випромінюванням, при підключенні теплої підлоги з алюмінієвим екраном, цей прилад не реагує на нього, оскільки він екранує всі електромагнітні випромінення.

У цілому ж, електрична тепла підлога цілком екологічно безпечний. Електромагнітне випромінення одножильного нагрівального кабеля нижче за гранично допустимі норми (ГДН) для людини у 60 разів (згідно системи норм і правил), а електромагнітне випромінення двужильного нагрівального кабеля нижче ГДН у 300 разів.

Або теж саме іншими словами: електромагнітне випромінення електричної теплої підлоги меньше ніж геомагнітний фон Землі і складає для одножильної теплої підлоги – 1,3 мкТл, а для двужильної теплої підлоги – 0,25 мкТл. Гранично допустима норма для людини – 100 мкТл.

Таким чином, можна узагальнити все вищесказане так:

Основні позитивні якості водяної теплої підлоги:

- візуальна відсутність опалювальних приладів;

- рівномірний прогрів підлоги по всій площині;

- можливість обігріву великої площі незначними витратами;

- одноразові витрати при встановленні та істотна економія сплати за електроенергію у подальшому.

Основні недоліки водяної теплої підлоги:

- конструктивні складності під час монтування;

- необхідність застосування водяної помпи;

- важкість в управлінні температурою підлоги;

- зниження тиску в стояку;

- втрата температури для наступних квартир;

- деяка імовірність протікання та важкість його пошуку;

- адміністративні складності та заборони.

Основні позитивні якості електричної теплої підлоги:

- візуальна відсутність опалювальних приладів;

- легкість та дешевизна монтування;

- надійність системи;

- можливість встановлення у типових квартирах без застосування спеціального обладнання;

- рівномірне прогрівання підлоги по всій площині;

- легко контрольований та фізіологічно оптимальний обігрів приміщення;

- легкість та дешевизна регулювання температури підлоги;

- можливість локального пошуку та ремонту несправностей.

Основні недоліки електричної теплої підлоги:

- витрати на сплату електроенергії можуть перевищувати витрати на сплату за газ;

- наявність деякої кількості електромагнітного випромінення у кабеля, який не має захисного алюмінієвого екрану.